Укладывая сына спать,
Решила мама почитать,
(Глядишь, быстрей заснёт) ему,
Рассказ Тургенева «Муму».
С утра сынок пошёл в атаку –
«Купи, купи мне, мам, собаку!
Я назову её Люси.
Не буду у тебя просить;
Ни пепси-колу, ни «жУвачку»…
Хочу я, мамочка, собачку!»
Ответила с улыбкой мама:
«Хоть от тебя и просьб немало,
Ну, как могу я отказать?!
Но обещать лишь должен мне,
Что ты не будешь уставать --
Всегда ухаживать за ней!»
Задумался сынок, однако…
Вступал ответ с ответом в драку…
Менялись мысли чередой…
Вопросы были не легки…
Нежданно вдруг ответ такой:
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Да уж... маленький философ. К сожалению, глубину ваших басен не рассмотрят даже взрослые.
Владимир Шебзухов
2013-11-14 19:33:08
Лариса Решетова 2013-11-14 18:58:22
Да уж... маленький философ. К сожалению, глубину ваших басен не рассмотрят даже взрослые.
..............
Признаюсь.. мне не очень понятен смысл Вашего комментария...Но вступлюсь за взрослых.. помимо того, что нахожусь на многих сайтах по приглашению.. периодически нахожу в инете и такое(к которому не имею никакого отношения)
.......
Ой... сайт не принимает ссылки...
Тогда набирите в инете так=
........
Чудесная Страна Владимир Шебзухов Стихи о детях и для детей
..........
Владимир Шебзухов
Рубрика: Прекрасная поэзия.Духовная поэзия Семья и Вера
............
Басни Авторские сказки > Шебзухов Владимир
........
и много много аналогичного, за что я и благодарен этим "взрослым"!
С уваж.автор
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.